Ты – одна из тех самых рифм
Налетела на Солнца риф Ночь. Барахтается, упирается. Ты – одна из тех самых рифм, Без которых мой стих не слагается. Ты - одна из тех самых нот, В партитуре небесных музык. Увертюра страстей живёт В теле под лепестками блузок. Жизнь подобна снежному кому - Тяжелее он с каждым днём. Я останусь тропинкой к дому, Той, что вся поросла быльём. Я останусь песка крупицей, Что из глаз лишь слезой выгонять. Как завёрнутая страница В книге – чтобы перечитать. Мир мой втиснут в почтовый ящик. «Что ж ты ждёшь? Соберись, слабак!» Допотопный - как древний ящер, Заунывный – как вой собак. Так воюя, мечтают о мире, А дрейфуя в морях – о Земле. Все обиды – свинцовые гири На ослабшем моём крыле. Может, хватит с тобой носиться? «Сайонара! Адьёс! До весны!» Где ты бродишь в тончайшем ситце? Невесомом, как наши сны. Прогонял тебя криком звонким, И запнулся: «Не уходи». Отдохни, береги силёнки, И усни на моей груди. Больше память свою не обкрадывай. И в окошко взгляни, может я Там возникну той самой радугой, Что сияет после дождя. Что ж, выходит: хвала влюблённым! В небе радуга – как салют. Может статься, под ней лепреконы Зорко нашу любовь стерегут. Ну и что, что теперь в разлуке? Путь любви – он всегда тернист. Этот клад попадает в руки Только тем, кто душою чист.
2023-01-29 18:12:08
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5665
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4795