ПРАВДА
«Правда никак не влияет на то, что испытываешь к другому человеку. Это и есть великая драма чувств.» (Жоэль Диккер, «Правда о деле Гарри Квеберта») Теперь я знаю правду. Ну и что? Я стал счастливей? Нет. Умней? Едва ли. Как акробат из цирка «Шапито», Которого с трапеции сорвали. И вот лечу с размаху на помост, Дрожит оркестром прерванная нота. Убила истина, ложь вознесла до звёзд. Не жизни жалко, а иллюзии полёта. Всё понимаю. Нужно честно жить. Нам в школе даже так преподавали. Но как душе мне это объяснить? Мол, не люби, ведь нами лишь играли. Прости. Забудь. Над нами насмехались В кругу друзей и жёлчных, злых подруг. Как панацея мне надежды оставались На призрачную радость: «Ну а вдруг!». А вот теперь вся эфемерность снов Утратила заманчивый дурман. И волшебство любви, касаний, слов Не лечит больше от сердечных тяжких ран. Пускай былое - только миражи, Но мне хрусталь куда милее стали. Обманом наслаждался я. Скажи, Зачем мне правду люди рассказали?
2023-02-04 12:52:06
1
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17212
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5726