Устаю при измереньи расстояний
Устаю при измереньи расстояний От людей, что ближе и нужней. Шью из лоскутов воспоминаний Ветхую одёжку новых дней. Обостряется твоя болезнь сравнения Не сопоставляемых частиц. Загустевшее, солёное сомнение Капает с твоих густых ресниц. Вот плечо моё уже хрестоматийно Превращается в подушку для рыданий. Шаг к двери – и нас уже стихийно Накрывают волны истязаний. Но уйти – не значит попрощаться. Я тем ближе от тебя, чем дальше. И душе моей глаза твои приснятся, Ни тоски, ни боли в них, ни фальши.
2023-01-25 08:13:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651