УМВЕЛЬТ
В душе всегда чудовища и клады, Костры сожжённых дней дымят, клубя. Ещё злачёные сквозные анфилады, Ведущие к познанию себя. Но всё земное просто отобрать, До ниточки, до капли, до копейки. И только то, что чувством смог впитать, Ты даже смерти не отдашь злодейке. Свой тембр теряем средь многоголосья, И строим тюрьмы там, где нужен храм. Судьбе поклоны бьём мы - так колосья Послушно кланяются всем семи ветрам. Одним играет жизнь свою рапсодию, А у других вовеки тишь да гладь. Ведь каждый слышит только ту мелодию, Которую способен распознать.
2023-02-06 20:47:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4259
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1510