В её походке был особый лад
В её походке был особый лад. В её глазах сверкали солнца блики. Я затаил внутри влюблённый взгляд, Как прячут преступления улики. Её изяществу завидовала Грация, И каждая из хоровода муз. Она – мой порт. Спасительная станция, Где, словно якорь, сброшу с сердца груз. Оркестр судьбы играет не по нотам. Мне мало полу жестов, полу слов. Её шаги сравнимы лишь с полётом, А на моих ногах мозоли от оков.
2023-01-25 08:38:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8041