В её походке был особый лад
В её походке был особый лад. В её глазах сверкали солнца блики. Я затаил внутри влюблённый взгляд, Как прячут преступления улики. Её изяществу завидовала Грация, И каждая из хоровода муз. Она – мой порт. Спасительная станция, Где, словно якорь, сброшу с сердца груз. Оркестр судьбы играет не по нотам. Мне мало полу жестов, полу слов. Её шаги сравнимы лишь с полётом, А на моих ногах мозоли от оков.
2023-01-25 08:38:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6137
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12960