Увы, объятья наши кратки
Увы, объятья наши кратки. И душу вновь грызёт печаль. Лишь дождь морзянкой по брусчатке: «Прощай. Прощай. Прощай. Прощай.» Деревья зеленью одеты. С кем обрету я свой покой? Лишь ветер знает все ответы: «С тобой. С тобой. С тобой. С тобой.» Вокзал. Собак бродячих свора. Я уезжаю. Чаще снись. И монотонный шум мотора: «Вернись. Вернись. Вернись. Вернись.» В окне твой город мерно тает. В себе сомненья истреблю. Ведь сердце вторя сообщает: «Люблю. Люблю. Люблю. Люблю.»
2023-02-08 09:54:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13293
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5844