В твоём городе архитектура барокко
В твоём городе архитектура барокко, Где скульптуры вписаны в экстерьер. Но атланту из мрамора так одиноко Твой балкон держать, озирая сквер. Здесь, куда не сунься, встретятся колоннады, На лепнине филигранный узор. По ночам на клумбе сладко поют цикады, И сосною пахнет с окрестных гор. Над рекою плетётся камнем лоза мостов. Хорошо во хмелю и солоде Восхищённо бродить тут - всё мимо ярких домов - Как Незнайка в Цветочном городе. Вот и память – такое жилое здание, А в нём сейф, где мною заперты на засов Поцелуи твои сладчайшие на прощание Под бой старинных площадных больших часов.
2023-02-11 18:25:40
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10684
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2095