В твоём городе архитектура барокко
Андрій Лаврик
В твоём городе архитектура барокко, Где скульптуры вписаны в экстерьер. Но атланту из мрамора так одиноко Твой балкон держать, озирая сквер. Здесь, куда не сунься, встретятся колоннады, На лепнине филигранный узор. По ночам на клумбе сладко поют цикады, И сосною пахнет с окрестных гор. Над рекою плетётся камнем лоза мостов. Хорошо во хмелю и солоде Восхищённо бродить тут - всё мимо ярких домов - Как Незнайка в Цветочном городе. Вот и память – такое жилое здание, А в нём сейф, где мною заперты на засов Поцелуи твои сладчайшие на прощание Под бой старинных площадных больших часов.
2023-02-11 18:25:40
1
0
Інші вірші поета
Раньше козни приводили к казням Я помню полумрак вокзала Я ХОТЕЛ СОЧИНИТЬ Прости
Інші поети
ExistentZ
@ExistentZ
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15929
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4996