Помяты сны, забыты дни и числа
Андрій Лаврик
Помяты сны, забыты дни и числа, Берёт рассвет прохожих под конвой. Я перестал просить у жизни смысла, И он нашёлся как-то сам собой. Любовь – игла в недюжинном стогу. Смотрю в глаза, но вижу только спины. Следы на свежевыпавшем снегу – Маршрут моих побегов от рутины. Зачем мы соблюдаем чувство меры? Оно – силки, оковы для сердец. Надежды - словно мрачные химеры. Ты сам поступков сеятель и жнец. Река Вчера впадает в реку Завтра: Грядущего с прошедшим дивный сплав. Лишь в настоящем скрыта счастья карта! Кто понял это – будет вечно прав.
2023-01-27 13:54:44
1
0
Інші вірші поета
СОНЕТ ИЮЛЬСКИЙ ЭСКАПИЗМ ПОТОПЕЛЬНИК ДУШЕ НЕ ПИТЬ НЕКТАР ИЗ РАЙСКИХ РЕК
Інші поети
Леся
@lesia62
R..
@Djihad
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3733
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5726