Помяты сны, забыты дни и числа
Помяты сны, забыты дни и числа, Берёт рассвет прохожих под конвой. Я перестал просить у жизни смысла, И он нашёлся как-то сам собой. Любовь – игла в недюжинном стогу. Смотрю в глаза, но вижу только спины. Следы на свежевыпавшем снегу – Маршрут моих побегов от рутины. Зачем мы соблюдаем чувство меры? Оно – силки, оковы для сердец. Надежды - словно мрачные химеры. Ты сам поступков сеятель и жнец. Река Вчера впадает в реку Завтра: Грядущего с прошедшим дивный сплав. Лишь в настоящем скрыта счастья карта! Кто понял это – будет вечно прав.
2023-01-27 13:54:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5598
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4889