LA VITA È BELLA (ОММАЖ РОБЕРТО БЕНИНЬИ)
«Это простая история, но её нелегко рассказать. В ней, как в сказке, много горя и, как сказка, она полна чудес и счастья.» (Цитата из фильма «Жизнь прекрасна») Наша реальность - всего лишь смешная игра. Если владеете воображеньем ребёнка, Хлебные крошки вам будут вкусней, чем икра, Станет пуховой периной тюремная шконка. Только улыбку с лица на мгновенье сотри, - Тут же становится невыносимо до жути. Лишь чувство юмора убережёт от петли. Храните в любви сбережения, а не в валюте. У человека возможно всё в жизни отнять, Но не сломают его никакие напасти. Было бы только ему для кого сочинять Сказку про мир, где есть чудо, надежна и счастье. И среди войн, эпидемий и распродаж, В мире, где миг отделяет любовь от расстрела, Вся наша жизнь – лишь один бесконечный оммаж Картине Роберто Бениньи «La vita è bella». Омма́ж (от фр. hommage — признательность, дань уважения) в искусстве — работа-подражание (и жест уважения) другому художнику, музыканту, писателю, режиссёру и т. п. «Жизнь прекрасна» (итал. La vita è bella) — итальянская трагикомедия 1997 года. Режиссёр – Роберто Бениньи.
2023-02-06 07:02:23
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2155
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4795