AETERNA HISTORIA
Андрій Лаврик
Не нужно ни восторженного лайка, Ни писем на Facebook и мой e-mail. Но, если ты - всезнающая Гайка, Я - твой влюблённый недотёпа Дэйл. Я рядышком. Всегда. Куда не денься. Какой бы жизнь не сделала кульбит. И если ты - шальная Спанджен Нэнси, Я - твой безумный, дикий Вишес Сид. Куда бы судьбы нас не заносили, Какой гештальт не закрывали философский, Но если ты - фатальная Брик Лиля, Я - твой пожизненно влюблённый Маяковский. Любовь стреляет в цель похлеще Джеймса Бонда. Как Word - подчёркивает красным все ошибки. Раз ты - загадка, шедевральная Джоконда, Хочу причиной быть твоей улыбки.
2023-01-19 15:07:57
2
0
Інші вірші поета
Ґрейс Келлі Кофе из «Старбакса» за 120 крон Осень в столице Забыв усталость
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
VéGá _S.ST._
@VeGa_SST_
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2923
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12541