WELTSCHMERZ
Вокзал смердів зневірою, Та звідкись тхнуло кавою. З мурахами під шкірою Світанок плив державою. То тут, то там збиралися Безхатченки погрітися. Лякливо озиралися, - Ментам щоб не спалитися. Хапають недолугого, Бо їм же влада надана. Так, ніби ловлять другого Хусейна, чи Бен Ладена. Воюють з волоцюгами, Старими й божевільними. І рискають катюгами З обличчями дебільними. А він підсів без передмов. Був схожий на апостола. Та мудрість мав в очах, немов У пастора із костела. На кепці напис: «I am hot», Дитячий светр з бджілкою. Він видихнув амбре із нот Недопалків з горілкою. Промовив: «Бач, які дива? Життя – то акробатика. Із цирку виходи лиш два: Кохання та пиятика. Крутись як дзиґа, бачиш сам, А сенсу, брате, жодного. Блазнюй на втіху глядачам. Тримайсь на хвилі модного. А ЗМІ і телебачення У прагненні огидному Надати хочуть значення Дрібному й непотрібному. Не будуть серед сльоз і гроз Як у дитинстві зорі і Переїжджай з країни Оз, Та мешкай в лепрозорії. А як помреш, то родичі Твій спалять мотлох скринями, Розділять частку здобичі, Та не згадають імені. І от лежиш під «крєстіком», А при житті був «ноліком». Застряг у горлі честі ком І став я алкоголіком.» Лишив йому пару купюр - Щоб міг «підлікуватися». Та від думок, як від тортур, На час зумів сховатися. Із заснування Єрихону, Карфагену й Трої, Нема страшніш полону Скорботи світової. У вічність ранок відпливав. Постала проблематика: Під стук коліс я обирав: Кохання, чи пиятика? Weltschmerz (з німецького «Світова скорбота») - термін, введений німецьким письменником Жаном Полем, що означає почуття, які відчуваються якоюсь персоною, яка зрозуміла, що фізична реальність ніколи не зможе задовольнити потреби розуму цієї персони. Єрихон - найдавніше місто на Землі, перша згадка про яке відноситься до III тисячоліття до нашої ери, а сліди проживання перших поселенців відносять до дев'ятого тисячоліття до нашої ери.
2023-02-05 20:02:48
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Іронічно
Відповісти
2023-02-05 22:48:37
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Написано з реаліями життя , чітко підмічені моменти і рима прям сходить на вустах . 🤔
Відповісти
2023-02-06 13:25:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8624
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1056