WELTSCHMERZ

Андрій Лаврик

Вокзал смердів зневірою, Та звідкись тхнуло кавою. З мурахами під шкірою Світанок плив державою. То тут, то там збиралися Безхатченки погрітися. Лякливо озиралися, - Ментам щоб не спалитися. Хапають недолугого, Бо їм же влада надана. Так, ніби ловлять другого Хусейна, чи Бен Ладена. Воюють з волоцюгами, Старими й божевільними. І рискають катюгами З обличчями дебільними. А він підсів без передмов. Був схожий на апостола. Та мудрість мав в очах, немов У пастора із костела. На кепці напис: «I am hot», Дитячий светр з бджілкою. Він видихнув амбре із нот Недопалків з горілкою. Промовив: «Бач, які дива? Життя – то акробатика. Із цирку виходи лиш два: Кохання та пиятика. Крутись як дзиґа, бачиш сам, А сенсу, брате, жодного. Блазнюй на втіху глядачам. Тримайсь на хвилі модного. А ЗМІ і телебачення У прагненні огидному Надати хочуть значення Дрібному й непотрібному. Не будуть серед сльоз і гроз Як у дитинстві зорі і Переїжджай з країни Оз, Та мешкай в лепрозорії. А як помреш, то родичі Твій спалять мотлох скринями, Розділять частку здобичі, Та не згадають імені. І от лежиш під «крєстіком», А при житті був «ноліком». Застряг у горлі честі ком І став я алкоголіком.» Лишив йому пару купюр - Щоб міг «підлікуватися». Та від думок, як від тортур, На час зумів сховатися. Із заснування Єрихону, Карфагену й Трої, Нема страшніш полону Скорботи світової. У вічність ранок відпливав. Постала проблематика: Під стук коліс я обирав: Кохання, чи пиятика? Weltschmerz (з німецького «Світова скорбота») - термін, введений німецьким письменником Жаном Полем, що означає почуття, які відчуваються якоюсь персоною, яка зрозуміла, що фізична реальність ніколи не зможе задовольнити потреби розуму цієї персони. Єрихон - найдавніше місто на Землі, перша згадка про яке відноситься до III тисячоліття до нашої ери, а сліди проживання перших поселенців відносять до дев'ятого тисячоліття до нашої ери.

2023-02-05 20:02:48

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Мартин ІДЕН

Іронічно

Відповісти

2023-02-05 22:48:37

Подобається

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Написано з реаліями життя , чітко підмічені моменти і рима прям сходить на вустах . 🤔

Відповісти

2023-02-06 13:25:30

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1660

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5286