WELTSCHMERZ
Вокзал смердів зневірою, Та звідкись тхнуло кавою. З мурахами під шкірою Світанок плив державою. То тут, то там збиралися Безхатченки погрітися. Лякливо озиралися, - Ментам щоб не спалитися. Хапають недолугого, Бо їм же влада надана. Так, ніби ловлять другого Хусейна, чи Бен Ладена. Воюють з волоцюгами, Старими й божевільними. І рискають катюгами З обличчями дебільними. А він підсів без передмов. Був схожий на апостола. Та мудрість мав в очах, немов У пастора із костела. На кепці напис: «I am hot», Дитячий светр з бджілкою. Він видихнув амбре із нот Недопалків з горілкою. Промовив: «Бач, які дива? Життя – то акробатика. Із цирку виходи лиш два: Кохання та пиятика. Крутись як дзиґа, бачиш сам, А сенсу, брате, жодного. Блазнюй на втіху глядачам. Тримайсь на хвилі модного. А ЗМІ і телебачення У прагненні огидному Надати хочуть значення Дрібному й непотрібному. Не будуть серед сльоз і гроз Як у дитинстві зорі і Переїжджай з країни Оз, Та мешкай в лепрозорії. А як помреш, то родичі Твій спалять мотлох скринями, Розділять частку здобичі, Та не згадають імені. І от лежиш під «крєстіком», А при житті був «ноліком». Застряг у горлі честі ком І став я алкоголіком.» Лишив йому пару купюр - Щоб міг «підлікуватися». Та від думок, як від тортур, На час зумів сховатися. Із заснування Єрихону, Карфагену й Трої, Нема страшніш полону Скорботи світової. У вічність ранок відпливав. Постала проблематика: Під стук коліс я обирав: Кохання, чи пиятика? Weltschmerz (з німецького «Світова скорбота») - термін, введений німецьким письменником Жаном Полем, що означає почуття, які відчуваються якоюсь персоною, яка зрозуміла, що фізична реальність ніколи не зможе задовольнити потреби розуму цієї персони. Єрихон - найдавніше місто на Землі, перша згадка про яке відноситься до III тисячоліття до нашої ери, а сліди проживання перших поселенців відносять до дев'ятого тисячоліття до нашої ери.
2023-02-05 20:02:48
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Іронічно
Відповісти
2023-02-05 22:48:37
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Написано з реаліями життя , чітко підмічені моменти і рима прям сходить на вустах . 🤔
Відповісти
2023-02-06 13:25:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1128
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1565