КЛАДБИЩЕ НАДЕЖД
Зачем не спишь, душа, в кромешной злой ночИ? Мы с разумом в ладу. А ты, душа, - предатель. И память тут как тут. Прошу тебя, молчи!!! Безжалостный палач, мой гневный истязатель. И вновь влечёт в пристанище химер. Из царства снов - в забытых дней обитель. Во мне живёт свирепый бультерьер. Жрёт изнутри - жестокий потрошитель. В оковы тьмы закованы дома. В них видят сны – умильны и блаженны. У каждого внутри своя тюрьма. И кладбище надежд, что сокровенны. И вот бреду вдоль брошенных могил, Подвластен колдовскому жесту тени я. Я возвращаюсь к тем мечтам, что сам убил, - Словно злодей на место преступления.
2023-01-20 08:47:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3961
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3268