ДЕЗЕРТИР
Я ведь по жизни мечтательный дезертир. Часто сбегаю в грёзы, где гладь и тишь. Я нам придумаю новый, уютный мир, Ты красоту в этом мире нам сочинишь. Если же тучи укутают горизонт, Небо над нами заплачет навзрыд дождём, Нафантазируем над головою зонт. Вместе под ним осадки мы переждём Вообразить мы можем хоть рай, хоть ад. Изобрести лекарство от неудач. Жизнь реалистов топит – слепых котят. Только влюблённый смешлив, потому что зряч. Если делить печали все пополам, Радости получается умножать. Главное - встретить такого же, как ты сам, Счастье вдвоём легко можно намечтать.
2023-02-03 20:59:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3298
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995