Забыв усталость
Забыв усталость, пой со мной и пей, Над нами звёзды – мира позвоночник. Бог больше любит блудных сыновей. Печаль предпочитает одиночек. Поставив нашу память на стоп-кадр, Мы этот миг навек запечатлим. «Будь тем, кем кажешься», - нам завещал Сократ. Давай споём о том, о чём молчим. И выпьем, не поморщившись, до дна, И мироздание сместим с его осей. Ах, что-то ночь сегодня холодна. И жизнь, так вышло, тоже не теплей. А травмы душ срастаются, как кости, На переломах крепче становясь. Мы в этот мир пришли, как ходят в гости, Чтоб было о чём вспомнить, воротясь.
2023-02-01 07:07:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13178
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2673