Забыв усталость
Забыв усталость, пой со мной и пей, Над нами звёзды – мира позвоночник. Бог больше любит блудных сыновей. Печаль предпочитает одиночек. Поставив нашу память на стоп-кадр, Мы этот миг навек запечатлим. «Будь тем, кем кажешься», - нам завещал Сократ. Давай споём о том, о чём молчим. И выпьем, не поморщившись, до дна, И мироздание сместим с его осей. Ах, что-то ночь сегодня холодна. И жизнь, так вышло, тоже не теплей. А травмы душ срастаются, как кости, На переломах крепче становясь. Мы в этот мир пришли, как ходят в гости, Чтоб было о чём вспомнить, воротясь.
2023-02-01 07:07:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1848
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9527