ЗАГРАВА
Мабуть, задумано так Всевишнім - Знову, нового циклу заради, Минуле тане снігом торішнім, Та утікає вздовж автостради. Іще не гріє сонце ледаще, Та вже Землею весна крокує. Нам залишається віра в краще, А ще любов - що нам біль тамує. Глузливо виє потужній вітер! Із ним блукаю поміж дерев я. Ось так згубив – серед слів та літер - Мрію свою просто так - знічев'я. Для нас зневіра - то звична справа. В пітьмі всі душі в’януть, мов квіти. Ти бачиш? В вдалечині заграва. Це Бог продовжує нас любити.
2023-02-11 07:16:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-11 12:39:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2598
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4926