ЗАГРАВА
Мабуть, задумано так Всевишнім - Знову, нового циклу заради, Минуле тане снігом торішнім, Та утікає вздовж автостради. Іще не гріє сонце ледаще, Та вже Землею весна крокує. Нам залишається віра в краще, А ще любов - що нам біль тамує. Глузливо виє потужній вітер! Із ним блукаю поміж дерев я. Ось так згубив – серед слів та літер - Мрію свою просто так - знічев'я. Для нас зневіра - то звична справа. В пітьмі всі душі в’януть, мов квіти. Ти бачиш? В вдалечині заграва. Це Бог продовжує нас любити.
2023-02-11 07:16:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-11 12:39:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1708
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1388