В ГОРИЗОНТ УПЁРЛИСЬ РЕЛЬСЫ
Андрій Лаврик
В горизонт упёрлись рельсы, От вокзала грустью веет. В небе горным эдельвейсом Облачный рассвет белеет. Кипарис. Крыльцо. Тюльпаны. Запах кофе из ларёчка. Между нами чемоданы. Значит, порознь. Значит, точка. Может, город правду знает? Очень скоро он проснётся. Виноват – кто уезжает? Или тот, кто остаётся? Дома воплем запоздалым Грусть в душе порвёт все струны. Я готов бежать по шпалам И читать их, словно руны.
2023-01-17 18:35:37
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Круто?
Відповісти
2023-01-17 18:48:08
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-01-17 18:48:30
Подобається
Інші вірші поета
Зачем пленит осенний нас закат? НЕОТПРАВЛЕННОЕ ПРОЩАЛЬНОЕ ПИСЬМО ЧАРIВНИЙ ВЕЧIР, ЗАТИШНЕ КАФЕ На стыке Стикса с Ахероном
Інші поети
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1778
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5038