В ГОРИЗОНТ УПЁРЛИСЬ РЕЛЬСЫ
Андрій Лаврик
В горизонт упёрлись рельсы, От вокзала грустью веет. В небе горным эдельвейсом Облачный рассвет белеет. Кипарис. Крыльцо. Тюльпаны. Запах кофе из ларёчка. Между нами чемоданы. Значит, порознь. Значит, точка. Может, город правду знает? Очень скоро он проснётся. Виноват – кто уезжает? Или тот, кто остаётся? Дома воплем запоздалым Грусть в душе порвёт все струны. Я готов бежать по шпалам И читать их, словно руны.
2023-01-17 18:35:37
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Круто?
Відповісти
2023-01-17 18:48:08
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-01-17 18:48:30
Подобається
Інші вірші поета
Не учите ДУМЫ VITA BREVIS, ARS LONGA ГДЕ-ТО...
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Malka Ibrahim
@Malka_ibrahim
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11135
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5345