В ГОРИЗОНТ УПЁРЛИСЬ РЕЛЬСЫ
В горизонт упёрлись рельсы, От вокзала грустью веет. В небе горным эдельвейсом Облачный рассвет белеет. Кипарис. Крыльцо. Тюльпаны. Запах кофе из ларёчка. Между нами чемоданы. Значит, порознь. Значит, точка. Может, город правду знает? Очень скоро он проснётся. Виноват – кто уезжает? Или тот, кто остаётся? Дома воплем запоздалым Грусть в душе порвёт все струны. Я готов бежать по шпалам И читать их, словно руны.
2023-01-17 18:35:37
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Круто?
Відповісти
2023-01-17 18:48:08
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-01-17 18:48:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1432
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3289