В ГОРИЗОНТ УПЁРЛИСЬ РЕЛЬСЫ
В горизонт упёрлись рельсы, От вокзала грустью веет. В небе горным эдельвейсом Облачный рассвет белеет. Кипарис. Крыльцо. Тюльпаны. Запах кофе из ларёчка. Между нами чемоданы. Значит, порознь. Значит, точка. Может, город правду знает? Очень скоро он проснётся. Виноват – кто уезжает? Или тот, кто остаётся? Дома воплем запоздалым Грусть в душе порвёт все струны. Я готов бежать по шпалам И читать их, словно руны.
2023-01-17 18:35:37
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Круто?
Відповісти
2023-01-17 18:48:08
Подобається
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-01-17 18:48:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9336
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2539