ЗБЕРЕЖИ НАШI СНИ
Андрій Лаврик
Буденні справи, тихий плин подій, Минулих днів розірване намисто. І ніч несе кудись в країну мрій Зірок яскравих повне коромисло. Сполохані хвилини вдалечінь Летять, та губляться, немов пташина зграя. Скажи лише – я буду твоя тінь, Твій Янгол Охоронець з небокрая. Занедужаєш – стану спасінням, Як потрібно – то ляжу кістьми. Як полярна зоря - з мерехтінням Буду дороговказом з пітьми. І нехай нас настигне зима, Все знебарвить, мов перекис водню, Збережи наші сни крадькома, Та пірнай в їх звабливу безодню.
2023-02-02 09:26:27
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Гарно
Відповісти
2023-02-02 20:32:50
Подобається
Інші вірші поета
Я пишу симфонию тишины Намертво вшит генетическим кодом СОДЕРЖИМОЕ І знову вибач. Що тобі ще?
Інші поети
Ana frança
@ana_franca
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3667
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5304