ЗБЕРЕЖИ НАШI СНИ
Андрій Лаврик
Буденні справи, тихий плин подій, Минулих днів розірване намисто. І ніч несе кудись в країну мрій Зірок яскравих повне коромисло. Сполохані хвилини вдалечінь Летять, та губляться, немов пташина зграя. Скажи лише – я буду твоя тінь, Твій Янгол Охоронець з небокрая. Занедужаєш – стану спасінням, Як потрібно – то ляжу кістьми. Як полярна зоря - з мерехтінням Буду дороговказом з пітьми. І нехай нас настигне зима, Все знебарвить, мов перекис водню, Збережи наші сни крадькома, Та пірнай в їх звабливу безодню.
2023-02-02 09:26:27
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Гарно
Відповісти
2023-02-02 20:32:50
Подобається
Інші вірші поета
СПАЛЬНІ РАЙОНИ МУДРІШІ Забыв усталость СОКРОВИЩЕ ТWO FUNNY SWANS
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2188
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1554