Горизонти
Rin Ottobre
Я на початку шляху. Відчиняю Ворота, що вестимуть у життя. В буремнім, незнайомім океані Свого все ж дочекаюсь корабля. Вогонь душі - гарячий, невгасимий, - Ентузіазм, і пристрасть, і азарт. Я відчуваю - в серці моїм Сила. То Всесвіт вклав таємний диво-дар. Жага пригод і воля, і бажання Ведуть мене туди, за небокрай. Се лише перший вибір. Не останній. А скільки їх у мене ще? Нехай Життя зненацька робить повороти. Падіння, помилки - не оступлюсь. В незвідані, безкраї горизонти Я корабель уміло свій веду.
2020-11-19 09:33:17
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
👏Сильные строки Красивые сравнения Очень понравилось🙂👍
Відповісти
2020-11-19 10:41:47
1
Rin Ottobre
@Вероника Рубин спасибо большое)
Відповісти
2020-11-19 11:01:15
1
Інші вірші поета
Осіння еротика К. Р. Мереживо слів Кішечка-осінь
Інші поети
Dragana Boskovic
@justletmesleep
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2286
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2269