Горизонти
Я на початку шляху. Відчиняю Ворота, що вестимуть у життя. В буремнім, незнайомім океані Свого все ж дочекаюсь корабля. Вогонь душі - гарячий, невгасимий, - Ентузіазм, і пристрасть, і азарт. Я відчуваю - в серці моїм Сила. То Всесвіт вклав таємний диво-дар. Жага пригод і воля, і бажання Ведуть мене туди, за небокрай. Се лише перший вибір. Не останній. А скільки їх у мене ще? Нехай Життя зненацька робить повороти. Падіння, помилки - не оступлюсь. В незвідані, безкраї горизонти Я корабель уміло свій веду.
2020-11-19 09:33:17
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
👏Сильные строки Красивые сравнения Очень понравилось🙂👍
Відповісти
2020-11-19 10:41:47
1
Rin Ottobre
@Вероника Рубин спасибо большое)
Відповісти
2020-11-19 11:01:15
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3351