Горизонти
Я на початку шляху. Відчиняю Ворота, що вестимуть у життя. В буремнім, незнайомім океані Свого все ж дочекаюсь корабля. Вогонь душі - гарячий, невгасимий, - Ентузіазм, і пристрасть, і азарт. Я відчуваю - в серці моїм Сила. То Всесвіт вклав таємний диво-дар. Жага пригод і воля, і бажання Ведуть мене туди, за небокрай. Се лише перший вибір. Не останній. А скільки їх у мене ще? Нехай Життя зненацька робить повороти. Падіння, помилки - не оступлюсь. В незвідані, безкраї горизонти Я корабель уміло свій веду.
2020-11-19 09:33:17
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
👏Сильные строки Красивые сравнения Очень понравилось🙂👍
Відповісти
2020-11-19 10:41:47
1
Rin Ottobre
@Вероника Рубин спасибо большое)
Відповісти
2020-11-19 11:01:15
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2805
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3780