Прокляте місто

Rin Ottobre

Місто проклятих, місто демонів, Місто сірих хмар, що серед морів Чорним велетом не живе й не спить. Як зайдеш туди - більш не випустить. В розумі твоїм місто шириться. Душу пожира, страхом живиться. Попід шкірою місто те живе І у темряву забере тебе. Місто губиться серед Краю Снів. Місто жебраків, місто королів, Що зганьбилися. Не повернуться. Їх чекає лиш міст у небуття. Квітне місто вже сірим попелом. З кожним ранком і з кожним подихом Місто падає. Сірі камені Спочивають десь на морському дні. І надходить час. Ген серед морів Острів, де лежить лиш гора руїн. Місто те було богом прокляте. Вже Каркоза* більше не зацвіте. *Каркоза - місто, що згадується у збірці Роберта Чемберса "Король у жовтому"

2021-05-07 21:06:20

8

0

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2730

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1740