Прокляте місто

Rin Ottobre

Місто проклятих, місто демонів, Місто сірих хмар, що серед морів Чорним велетом не живе й не спить. Як зайдеш туди - більш не випустить. В розумі твоїм місто шириться. Душу пожира, страхом живиться. Попід шкірою місто те живе І у темряву забере тебе. Місто губиться серед Краю Снів. Місто жебраків, місто королів, Що зганьбилися. Не повернуться. Їх чекає лиш міст у небуття. Квітне місто вже сірим попелом. З кожним ранком і з кожним подихом Місто падає. Сірі камені Спочивають десь на морському дні. І надходить час. Ген серед морів Острів, де лежить лиш гора руїн. Місто те було богом прокляте. Вже Каркоза* більше не зацвіте. *Каркоза - місто, що згадується у збірці Роберта Чемберса "Король у жовтому"

2021-05-07 21:06:20

Інші вірші поета

Я хочу заспокоїти тебе словами Кавова ніч Ранковий американо Димна осінь

Інші поети

Lacey Nicole

@lacey_nicole

Molly Walker

@mollywalker228

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2083

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2532