Прокляте місто
Місто проклятих, місто демонів, Місто сірих хмар, що серед морів Чорним велетом не живе й не спить. Як зайдеш туди - більш не випустить. В розумі твоїм місто шириться. Душу пожира, страхом живиться. Попід шкірою місто те живе І у темряву забере тебе. Місто губиться серед Краю Снів. Місто жебраків, місто королів, Що зганьбилися. Не повернуться. Їх чекає лиш міст у небуття. Квітне місто вже сірим попелом. З кожним ранком і з кожним подихом Місто падає. Сірі камені Спочивають десь на морському дні. І надходить час. Ген серед морів Острів, де лежить лиш гора руїн. Місто те було богом прокляте. Вже Каркоза* більше не зацвіте. *Каркоза - місто, що згадується у збірці Роберта Чемберса "Король у жовтому"
2021-05-07 21:06:20
7
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7160
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13530