Прокляте місто
Місто проклятих, місто демонів, Місто сірих хмар, що серед морів Чорним велетом не живе й не спить. Як зайдеш туди - більш не випустить. В розумі твоїм місто шириться. Душу пожира, страхом живиться. Попід шкірою місто те живе І у темряву забере тебе. Місто губиться серед Краю Снів. Місто жебраків, місто королів, Що зганьбилися. Не повернуться. Їх чекає лиш міст у небуття. Квітне місто вже сірим попелом. З кожним ранком і з кожним подихом Місто падає. Сірі камені Спочивають десь на морському дні. І надходить час. Ген серед морів Острів, де лежить лиш гора руїн. Місто те було богом прокляте. Вже Каркоза* більше не зацвіте. *Каркоза - місто, що згадується у збірці Роберта Чемберса "Король у жовтому"
2021-05-07 21:06:20
8
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9055
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5013