Літо пахне твоєю любов'ю...

Rin Ottobre

Літо пахне твоєю любов'ю. Ти мені її подарував. Я запитую: що буде далі зі мною? Погляд твій мене зачарував. Твої руки мене обіймають, Доторкаючись аж до душі. Очі в очі. І я поцілунок спіймаю. Ми з тобою уже на межі. Тихий шепіт. Вогонь поміж нами. А за вікнами дощ шелестить. Почуття переплетені з роком... З роками. Зупиняється час у цю мить. Вечір. Дощ тиху пісню дарує. Лиш для нас він такий чарівний. Моє щастя... Я вдячно тебе поцілую. Літо пахне тобою одним.

08.05.2020

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Asteriya

Дуже гарно! Просто неймовірно! А атмосфера яка! І тепло запашного літа і легенький смуток від дощу! Краса! Дякую)))))💖

Відповісти

08.05.2020, 21:44

Інші вірші поета

Найкраща країна... Нічого свого вже нема... Сузір'я Най буде жовтень

Інші поети

Merlin911

@garovan321

D. K.V.

@d_kv

Katharina Sydoruk

@katrusya_sidoruk

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3209

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1192