Душа поета
Душа поета пристрасна, смілива. У ній світи незнані постають. Там кожну мить шепочуть тихі зливи, А в чарівнім смарагдовім гаю Живуть прекрасні музи легкокрилі - Сі вісниці натхнення і чудес. Душа поета віддана і сильна, Як горицвіт, в пустелі проросте. Душа поета ніжна і тендітна. Рядків сузір'я бризне на папір, А поміж них палка ідея квітне... Душа поета - то глибокий вир Несказаних, незгаданих, прекрасних Думок прудких, калейдоскопу слів Про гіркоту буття, нестримне щастя. І лиш поет з'єднати все зумів. Його душа - чуттєва й загадкова. В полоні чарів, марень і видінь Поет не спить, бо зовсім випадково Чаклує над одним з нових творінь. Душа поета - диво сокровенне, Бо повна спалахів нечуваних ідей, Фантазіями сповнена, натхненням, Любов'ю до життя і до людей.
2021-03-13 18:13:37
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Дуже гарно), і я бачу, що Ви на факультеті поезії?)
Відповісти
2021-03-23 17:16:48
Подобається
Rin Ottobre
Відповісти
2021-03-23 18:02:21
1
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Rin Ottobre Рада)
Відповісти
2021-03-23 18:42:17
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12468
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3877