Душа поета

Rin Ottobre

Душа поета пристрасна, смілива. У ній світи незнані постають. Там кожну мить шепочуть тихі зливи, А в чарівнім смарагдовім гаю Живуть прекрасні музи легкокрилі - Сі вісниці натхнення і чудес. Душа поета віддана і сильна, Як горицвіт, в пустелі проросте. Душа поета ніжна і тендітна. Рядків сузір'я бризне на папір, А поміж них палка ідея квітне... Душа поета - то глибокий вир Несказаних, незгаданих, прекрасних Думок прудких, калейдоскопу слів Про гіркоту буття, нестримне щастя. І лиш поет з'єднати все зумів. Його душа - чуттєва й загадкова. В полоні чарів, марень і видінь Поет не спить, бо зовсім випадково Чаклує над одним з нових творінь. Душа поета - диво сокровенне, Бо повна спалахів нечуваних ідей, Фантазіями сповнена, натхненням, Любов'ю до життя і до людей.

2021-03-13 18:13:37

11

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

Дуже гарно), і я бачу, що Ви на факультеті поезії?)

Відповісти

2021-03-23 17:16:48

Подобається

Rin Ottobre

@"Поэтическая эльфийка" - WtS так, дякую)

Відповісти

2021-03-23 18:02:21

1

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Rin Ottobre Рада)

Відповісти

2021-03-23 18:42:17

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2325

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5387