Страшна колискова
Спи, дитино моя.
В океані пітьми
Засинай, не барись.
Бо коли не заснеш,
Глянеш ти у вікно,
В око ночі, яке
Поглинає усе,
І побачиш на мить,
Як у мороці десь
Промайнуть тіні тих,
Хто вкраде назавжди,
Як помітиш їх ти.
Спи дитино, бо вже
Водяник ген бреде.
Він зогнилий і весь
У лататті й багні.
Він крізь шибку зорить.
Як побачить, що ти
Не заплющив очей,
У болото своє
В чорноту затягне.
Потерчата малі,
У лахмітті вони
На деревах сидять.
І сміються вночі.
Залоскочуть тебе.
І ти підеш до них
В дикі хащі лісів.
Спи, аби не прийшли
Та до хати чорти -
Злі мерзенні, страшні -
Виють ген між дерев.
З ними не говори.
Вхоплять і заведуть
В чорні гори, а там
Злісне лихо живе.
От настала вже ніч.
Ти, дитя, засинай.
І спокійно пливи
В океані пітьми.
2021-05-19 17:37:55
8
0