Не в книгах життя...
Не в книгах життя, а довкола воно - нестримне, буремне, шалене. Не спиниться сей вічний рух ні на мить. Відгомоном снів, голосів і пісень проходить так швидко повз мене. Лиш нота в густому повітрі бринить. Чого я чекаю? Я зараз і тут від когось чи чогось ховаюсь? Боюся зібратися, вийти у світ, Блукаю знайомою стежкою і дивлюсь, як у небі ширяють Птахи. От би вільною стати мені, Забути про страх, бо ген там за вікном життя неймовірне триває, І вабить, і кличе. Зроблю один крок - І зникну у суміші міст і країн, що смужкою за небокраєм Дахами торкаються неба й зірок. Та, сповнена вражень, подій і пригод, додому колись повернуся, У місце святе, де навіки застиг Невпинний той час, який завжди біжить. Тремких сторінок доторкнуся І древні знання почерпну я із книг.
2021-08-30 14:54:27
8
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1955
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13288