Не в книгах життя...
Не в книгах життя, а довкола воно - нестримне, буремне, шалене. Не спиниться сей вічний рух ні на мить. Відгомоном снів, голосів і пісень проходить так швидко повз мене. Лиш нота в густому повітрі бринить. Чого я чекаю? Я зараз і тут від когось чи чогось ховаюсь? Боюся зібратися, вийти у світ, Блукаю знайомою стежкою і дивлюсь, як у небі ширяють Птахи. От би вільною стати мені, Забути про страх, бо ген там за вікном життя неймовірне триває, І вабить, і кличе. Зроблю один крок - І зникну у суміші міст і країн, що смужкою за небокраєм Дахами торкаються неба й зірок. Та, сповнена вражень, подій і пригод, додому колись повернуся, У місце святе, де навіки застиг Невпинний той час, який завжди біжить. Тремких сторінок доторкнуся І древні знання почерпну я із книг.
2021-08-30 14:54:27
8
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10485
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4712