Моя любове
Най темні неприборкані тумани Цього заплутаного міста блукачі Не перешкодять зустрічі з тобою, Моя любове. Ти, як світанок, душу зігріваєш. І ніч стрімка у небо підійметься Така гірка, тремка й холодна. Нездоланне Моє бажання бачити тебе, Моя любове, Нестримна, віддана і сокровенна. Най полонить пітьма лише страхи, Що так безжально крила обрізають. Як наздогнати, втримати і пригорнути Такого невловимого тебе, Моя любове, Химерна, загадкова, мерехтлива. Шляхи шукатиму я крізь тумани До тебе. Десь у лабіринті Незгод, блукань, ілюзій, самоти Ми перестрінемось, Моя любове, Моя відрадо і моя печале.
2021-04-02 11:44:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
856
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4386