Обирай життя
Ти обирай життя. Так, воно одне - Прекрасне і жахливе. З невпинною швидкістю У прірву смерті летить. Усе одно живи, Не знаючи, Що буде зараз чи завтра. У невідомості Наосліп уперто йди Вперед, у небуття, Аби радіти дням - Легким і сонячним - Що спокій принесуть У зранену душу твою. І посмішка ясніє, Коли дорога темна спалахне Тремкими іскрами... Молочний шлях під ногами Бризне безліччю зір, Що сльозами впадуть, Коли дні гніву настануть - Важкі, наче камені, Солоні і чорні, Гіркі, як полин. І так увесь час: Дні щастя - дні суму. Якісь тривають вічність, Якісь - одну лиш мить. Ніколи не вгадаєш, Що день новий готує. Не обривай сей шлях. Він твій. Його пройди До самого кінця. І як би не було В майбутньому, колись, Все ж обирай життя.
2021-04-17 21:51:19
4
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1716