Жовтень
Rin Ottobre
Надходить час для листопаду, Туманних ранків, холодів. Приходу жовтня осінь рада, Сезону затяжних дощів. Повільно настають морози. Ховаюсь, кутаюсь в пальто. А осінь заморозить сльози. Печалі не скажу я «стоп». А листя швидко опадає, Не лишить золото слідів. Я знову осінь проводжаю У край туманів, в місто снів.
2020-02-08 21:57:30
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Daily_dose
Как жаль, что я мало, что понимаю по украински) Но мне кажется, что это очень красивый стих.)
Відповісти
2020-02-25 21:28:17
Подобається
Rin Ottobre
@Daily_dose если что, это о красоте осени, в частности - об октябре) спасибо)
Відповісти
2020-02-25 22:01:15
1
Daily_dose
@Rin Ottobre Спасибо) я догадалась, что это об осени, но не была уверена))
Відповісти
2020-02-26 07:27:12
Подобається
Інші вірші поета
Немає ідеальних біографій Сапфіровий пил Естетика цілунків Смерть
Інші поети
Lg Ibarra
@TheLanguishedGal
Aracely Ara
@miraculose
Minyunsu3
@Minyunsu3
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2462
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2206