Осінь
Відходить серпень. Спеку забирає. Нечутно осінь в місто прилітає І прохолодний вітер, свіжий та медовий, Жовтогаряче листя позриває знову. Запахне осінь сумом, карамеллю, Гарячим чаєм, дивом, аквареллю, Цукерками і теплим шоколадом, Барвисто-неймовірним листопадом. Американо терпким пахне осінь, Обійми теплі пам'ятаю й досі. Свободою запахне небо синє... Згасає швидко ніжний день осінній. Хоча ще літо, холод відчуваю. Вже осінь тут. Її я привітаю. Природа навкруги нечутно завмирає... Відходить літо. Осінь прибуває.
2020-01-31 14:43:42
11
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1530
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1269