Бариста
(18+)
Я подумки тебе повільно роздягаю. Неспішно, ніжно так торкаюся руками. Що буде далі - вже мене це не лякає, Як цілуватимеш гарячими вустами... Це непоборне, несподіване бажання - Гаряче, дике, божевільне і шалене - З'явилось і зірвало з губ моїх зітхання, Коли в кафе я подивилася на тебе. Привітно посміхнувся. Глянув мені в очі. І погляд світлий в серці покликом озвався. "Будь ласка, каву", - я кажу. Насправді хочу, Щоб моє тіло ти вивчав, любив, торкався. І знову подумки знімаю з тебе одяг, Віддамся пристрасті без жалю я сміливо... І вже не чую, що питаєш, що говориш. "Вам каву з чим?" - О Всесвіте, хіба важливо? Ніяковію, поспіхом ховаю погляд, Щоб не ділитися інтимними думками. Знов уявляю, що ти близько, що ти поряд, Відповідаю машинально: - "Можна з вами?" Ще більш ніяковію. Швидко замовляю, Дивлюсь, як каву вміло ти мені готуєш. Все ж бачу, що лукаву посмішку ховаєш І усвідомлюю: тобі я небайдужа. Тримаючи в руці смачну гарячу каву, Прощаюся з тобою тихо і тікаю. Як втихомирити фантазію, уяву, Бажання, що зсередини так обпікає? На чашці раптом бачу номер телефону І серце в радіснім екстазі завмирає. Під цифрами - слова: "Продовжимо розмову? Дзвінка твого із нетерпінням я чекаю".
2020-05-24 18:49:33
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Rin Ottobre
@Джон Сміт ахах, це точно)
Відповісти
2020-05-24 19:21:15
Подобається
Ріна Беррі
Як чарівно! Я в захваті!
Відповісти
2020-05-25 18:29:37
1
Rin Ottobre
Відповісти
2020-05-25 19:32:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1603
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1739