For O
Я досі не знаю, чи можу, чи смію Відкритись тобі, моя зоряна панно. В душі ще жервіє остання надія, Що буду потрібна, щаслива й кохана. До тебе голубкою білою лину, Боюся спізнитися, бути далеко. Рахую до зустрічі кожну хвилину. Як сумно без тебе, як гірко й нестерпно. Твій посміх і погляд такі незбагненні. Ще б знати: ти те ж, що і я, відчуваєш. Ще б знати: мої почуття - то взаємно, Бо як далі бути, на жаль, я не знаю. Усе ще чекаю, що ти відгукнешся На поклик душі і залишишся поруч. Кохати чи ні - най все вирішить серце. Най вирішить - впасти самотньо чи вгору Летіти, обнявши тебе, моя панно, У сій нескінченності, зоряній тиші. В душі ще жервіє надія остання, Що ти мене любиш, одну не залишиш.
2021-04-11 08:14:46
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Helga Savchuk
Це прекрасно
Відповісти
2021-04-11 08:51:00
1
Helga Savchuk
🤗♥️💖♥️
Відповісти
2021-04-11 08:51:17
1
Rin Ottobre
@Helga Savchuk дякую)
Відповісти
2021-04-11 10:24:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9578
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4220