Музика
Rin Ottobre
Я музику почув. Вона лунала Довкола мене. І з усіх сторін Дзвенів оглушливий пекельний дзвін. Низькі акорди птахами ширяли То тут, то там. І я не міг збагнути, Де джерело сих звуків. Бо у них - Неправильних, мерзенних і страшних - Було таке, що не хотів я чути. Проте із криком слухав сі мотиви Огидних богу відьминих пісень, Що в ніч в'язку перетворили день. І плакальниць, які коло могили Величну оду Смерті заспівали. А поки бився головою я Об стіну, то почулося здаля, Як демони глузливо насміхались, Насвистуючи інфернальну пісню... Упавши, закривавлений, волав Я припинити. Розум мій згасав. Лунали голоси з новою міццю... Лиш опинившись в тиші й забутті, Я зрозумів: ся музика - в мені.
2021-05-09 10:14:53
6
0
Інші вірші поета
Додолу осипалися пелюстки сліз Ти - моє небо Жовтень R
Інші поети
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2910
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2720