Рахуючи зірки
Коханий, заплющ свої очі і слухай, як дощ шелестить за вікном і листя тремтить, як я заспіваю тобі колискову на вухо і буду твої цілувати повіки щомиті. Як серце моє, немов божевільнійший вибух, крізь шкіру і груди на волю рветься, до тебе. Мовчи так тихенько, як глибоководна риба. І грій мене дотиками, як сонце розпалює небо. Коханий, заплющ свої очі і спи, а я порахую на небі самотні зірки, можливо, зірветься одна серед них з висоти і берег стривожить, упавши, нічної ріки. Коли ти не поруч, я світло в кімнати лишаю, чекаючи поки мине це століття ілюзій і болю. І, дивлячись в зоряне небо нічне, я бажаю, жадаю, чекаю своєї жіночої долі. Коханий, ти не полишай мене в темряві без надій, коли я тремчу вся - це знак: ти мене розглядаєш. Я буду всю ніч шепотіти тобі свої мрії. І я сподіваюсь, що ти ще на мене чекаєш. Можливо, не варта я ласки твоєї, уваги. Можливо, дарма я благала зірок: "ну, будь-ласка..." В собі віднайшла я стільки терпіння, відваги, шкода лиш життя виявляється зовсім не казкою. Давай порахуємо разом зірки. Три, шість, вісім... Котра ж серед них здогадається нас поєднати? Коханий, хоч змушені бути з тобою на відстані, та серцю не в силах кохати забороняти. Насправді зірки з глузду з'їхали і жартували, дивились виставу скорботи. На кого ж ви схожі? Проте вони зовсім не знали, що нас поєднали і я їм кидаю цей виклик. Хто з нас переможе? Коханий, заплющ свої очі і спи, а я на хвилину затримаюсь в твоїх повіках. Ми наперекір нашій долі самі будували мости, так прикро: вони потонули в безжалістних ріках. Якщо сили волі ще вдосталь, то я не зламаюсь, я буду упевнено йти до своєї мети, поки угорі ще не згасли зірки, сподіваюсь колись доторкнутись твоєї, коханий, руки.
2018-11-29 22:08:22
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2882
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2643