Спогад
(18+)
Ніжністю твоїх думок лоскотати свої вуха, відчувати кожен видих на дівочій шиї. Не лякатись, що між нами стогне завірюха і ковтати твою мову, наче спів пташиний. Довіряти твоїм рухам і не зводить з тебе погляд. Твоє лагідне кохання заколисує мій страх. Все могло би бути добре, проте цей болючий спогад з кожним днем самотнім гасить блиск в моїх очах.
2022-02-18 17:08:52
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2842
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4151