Я не знаюся в ...
(18+)
Я не знаюся в музиці. Кілька нот бігають навколо голови, поки не знудить. Звуки хвилями проникають крізь вуха мої - не знаю, коли відпустить. Я б хотів пожити в тиші, без зайвого гоміну, проте шум у скронях відбивається тонами. Крик про допомогу. Нема в голові нікого. Я не знаюся в коханні. Таке дивне почуття: замість приємних емоцій, руйнує моє Я. Рани душí переносяться на тіло; в пекло романтизм, як би сильно романтики не кортіло. Поцілунки, дихання, обійми обпалюють шкіру. Під їхніми дотиками згорає певність у силі. Я не можу програти інстинкту. Моє майбутнє тільки про боротьбу зі склом битим. Боячись піддатися провокації, я житиму наодинці, як протестувальна акція. Акція проти інституту сім'ї, моногамії та безгріховності. Люди, ми народилися з гріху, ваші правила втілення безсенсовності. Лише зорі, місяць, молоді акації. Прекрасні час-дія для мастурбації. Хоча б у чомусь я таки знаюся.
2023-06-20 19:20:03
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2794
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4874