03:15

Пані Романівна

(18+)
Увімкаю настільну лампу після денного жаху, Тремтять кінчики пальців, мов обморожені. Думки заміщають мрії дитячого страху: щоб не дізнався ти, і так мною розчарований. Підтискаю колінки від легкого напруження, Розставляю жабкою пальчики ніг; Легені від глибоких подихів ледь не пошкоджені, В очах пилИна, в голові екстаз, прописаний збіг. За ґратами порожньо, тільки звуки тертя шкіри і легкий аромат молодої акації; Глухий крик, слизові краплини, гарячі обійми - це все ти, мотив моєї мастурбації

2023-06-19 20:12:49

Інші вірші поета

Кільканадцять видів кави три в одному... Я не знаюся в ...

Інші поети

Макс Фолс

@pr_mikhailovich

☠ ромашка Цветочкина

@Tanya_1311

Аліна Головчук

@alina20070115

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1984

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1916