Кільканадцять видів кави три в одному...
Кільканадцять видів кави три в одному покриті третім шаром густого пилу. Білі ножі не чистять яблук нікому, чорні виделки нагадують брилу. Незначні бажання - це батьки потреби; мої батьки кричали через мовчання: по всій вулиці розмальовані стенди, коли в сусідньому селі бомбардування. Усі ми здібні дивувати й шокувати: несвідомі вбивці маленьких фей. Молода відьма придбала нові шати за ціну вічного кохання старої Мірей. У книжці написано: в тебе життя одне - мінливість правил короткої гри. Коли ж блудна кішка збагне: я їй заздрю, як вітрилові вітри. Хтось народився, щоб існувати: генії краще розподіляють сміття. Комусь достатньо відразу піти за ґрати після жалюгідного кворополиття. У складі двох близьких людей перший виправдовує поразку, як тільки буде виділено новий привілей, склад двох стане місцем для чужої ласки. Затулює ненароджена дитина вуха, щоб поступово звикати до звуку сирен; ті, кого радили позбавлені слуху, словами захищають мертвих без імен. Система створила їхнє суспільство - наше суспільство знищує систему. У казках романтизують насильство - сліпець же без очей не позбавиться щему. Порятунок наповнив колись пустий цвинтар, рятівники не поклали на плити гвоздики. Порятовані люди покриються цвітом, не схиливши голови у ніг владики. З маленькою валізою сидить старець, у ній фотографія жінки, обмазана варенням. У ранковому супі загострий був перець, сьогодні без добавки - смак смирення. Кільканадцять видів кави три в одному згадуються слиною на язиці, столові прилади лишилися дому, по шибках не стрибають горобці.
2023-06-19 05:54:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3309
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2044