Part of me

Rosa Robins

This is me The one who is blamed Every time that something happens People close their eyes on me and just get away You say that I'm scary You're right to be scared After all I'm the girl who was never praised For who she truly was Everyone wanted her to change You don't need to compare me to whomever you think you know I know that I'm not flawless But you don't need to remind it to me Whenever I'm trying to keep my silence Keep glaring at me so that I can regret everything I say that I don't care But deep inside I'm breaking I close my eyes and watch my heart bleed I keep it all inside me I don't want to scream The wounds are healing But I know the scars would always remain And I'm sure I'm not gonna forget How I said nothing and let all these things hurt Here I am again Lost deep inside me I'm still searching for the part of me that one day I swore I'm not going to let anyone reach

2018-09-27 10:53:07

11

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

shadowlinxxx morgan

Aww fab💕

Відповісти

2020-04-25 17:16:19

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2439

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5464