Дякую метелику!

Роузі Рей

Ніколи не вір, солодкій брехні. Стань своїм світлом серед пітьми. Ти не піддаєшся маніпуляціям, Правду в обличчя висловлюєш. Це непогана риса зовсім ні. Мені комфортно правду чути, про себе. Але інколи трішки шкодить мені. Я можу змовчати нічого не скажу тобі. Та ти вибач мені, зрозумій цей сумний стан.. Я ж рано чи пізно, Виллю ненависть в подушку.. Зможу більше не стримувати, себе і плакати годинами хоть. Станеш світлом тіні своєї. Будь сонцем, місяцем і сяй до ночі. Роби те що робить щасливою тебе. З усмішкою дивись на всіх) Ти можеш бути зимовою квіткою. Метеликом що шукає нектар мрій. Солодкою отрутою, усіх придурків. Які лиш вип'ють ковток І більше не зможуть.. Відчуття твоїх грудей, у серці стукіт. Залиш свою злість, та вилий її. Поплач і легше стане повір. Це мені не минає..мені не проходить.. Я не можу забути, просто пам'ять не стирається.. Забудь все погане, наповни щасливим. Будь зі мною й тихою водою.. Зупинись..постривай.. Не сумуй..засни та спокійно Дихай уві сні.. Дякую тобі! . . . Посвята тобі @Carol_Lane за твоє тепло турботу❤️🦋

2023-09-21 20:24:03

5

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12527

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16809