Колюче кохання Поема

Роузі Рей

Я закохана у тебе й ти це знав.. Кохала тебе до безумства була вмерти готова.. До останього не вірила в твою підлістість.. Колюче кохання жорстоке.. Нікого не пощадить крім смерті.. Я загинула через тебе увійшла у вічний світ.. Програла у цій боротьбі знищивши себе.. Ти зруйнував та знищив мене моїми ж руками.. А я зруйную тебе!І ти поплатишся! Я просто так тебе не пробачу! Ти станеш рабом у пеклі! Будеш кричати,волати як звір! З тобою я робитиму що захочу.. Адже я сам диявол..не віриш? Тоді чому коли я була поряд.. Завжди були одні проблеми.. Чому коли я вмирала я згадувала твоє ім'я..і називала тебе нелюдом? Ти не запитався в мене чи хочу я цього.. Я була до безумства закохана..не думавши про наслідки.. Не знала до чого це приведе.. Я з дитинства не боялась нічого.. Ні смерті,ні висоти.. Ти не зруйнував мою душу.. Тіло зкривав моєю кров'ю.. Поклав біля мене червоні троянди.. Ніби ти не знав про мою смерть.. Але ти знав!!Ти знав що я от-от помру! І тоді тобі не буде добре як в раю.. Що я тебе із під землі дістану..

2023-07-04 18:56:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Нікка Вейн

Який сильний вірш... Це прекрасно 🖤

Відповісти

2023-07-04 20:42:18

Роузі Рей

@Нікка Вейн Дякую,Ніко!🤍😉

Відповісти

2023-07-05 05:42:21

Інші вірші поета

"Блискавка" Ти пахнеш осінню Солодка отрута аромат нічних квітів Пісня

Інші поети

His Queen

@his_queen0926

Airad

@dassha

Jason 顾杰

@Jason_gu_jie

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2031

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16379