Моя карма життя Верлібр
Роузі Рей
(18+)
Я родилася особливою дитиною, Та з самого дитинства ненавиділа себе, Я не вміла і не вмію любити себе, Скоріше ненавиджу за свою карму життя, Немає сенсу,надії віри у краще майбутнє, Мене вважають дивачкою,шалавою.. Я знаю як це терпіти біль,свій та інших, Просто хочу щоб мені стерли пам'ять.. І тоді я забуду це все як сон.. Незалишеться ні крихти минулого.. Я забуду ким та чим жила раніше.. Заради кого старалась стати ідеалом.. Для кого старатись йти до мети.. Я вже не та маленька дівчинка.. Не слабка,й не іграшка я вам..
2023-06-12 19:18:43
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Роузі Рей
@Lexa T Kuro його не буде..бо я цього ніколи не зрозумію..
Відповісти
2023-06-13 09:37:45
1
Lexa T Kuro
Ніколи не говори "ніколи"!
Відповісти
2023-06-13 09:40:43
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей Я не буду тебе вмовляти). Я лише свою думку пропоную). І тобі я вже говорила, вибір за тобою завжди. Світлих думок! Ми те - про що ми думаємо!)
Відповісти
2023-06-13 09:42:51
1
Інші вірші поета
Солодке пекло | поема | "..Я твоєю буду.." Пісня "Перефія" Частина VII ...
Інші поети
١١:١١ .
@loucyrus
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11607
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5090