Моя карма життя Верлібр

Роузі Рей

(18+)
Я родилася особливою дитиною, Та з самого дитинства ненавиділа себе, Я не вміла і не вмію любити себе, Скоріше ненавиджу за свою карму життя, Немає сенсу,надії віри у краще майбутнє, Мене вважають дивачкою,шалавою.. Я знаю як це терпіти біль,свій та інших, Просто хочу щоб мені стерли пам'ять.. І тоді я забуду це все як сон.. Незалишеться ні крихти минулого.. Я забуду ким та чим жила раніше.. Заради кого старалась стати ідеалом.. Для кого старатись йти до мети.. Я вже не та маленька дівчинка.. Не слабка,й не іграшка я вам..

12.06.2023

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Роузі Рей

@Lexa T Kuro його не буде..бо я цього ніколи не зрозумію..

Відповісти

13.06.2023, 09:37

1

Lexa T Kuro

Ніколи не говори "ніколи"!

Відповісти

13.06.2023, 09:40

1

Lexa T Kuro

@Роузі Рей Я не буду тебе вмовляти). Я лише свою думку пропоную). І тобі я вже говорила, вибір за тобою завжди. Світлих думок! Ми те - про що ми думаємо!)

Відповісти

13.06.2023, 09:42

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1647

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1307