Привези мені
(18+)
Привези мені рому, Коньяк чи цукерки.. Я просто запалю свічки.. Принеси мені квіти червоні, і байдужі кроки свої.. Ти обіцяв мені усе,що я захочу.. А потім враз із зникли мої мрії.. В чудеса,не вірю до сих пір.. Ти ж просто привели коньяк.. Постав переді мною й подай хайбол.. Я вип'ю все до дна,сп'янію..не зможу плентатись по дому... Привези мені Non Stop і покурити.. Я спопелю усі вінчання,таємниці.. Ти зможеш це перетерпіти чи втекти.. Вибір за тобою..милий Привези мені пиво,безалкогольного..і додай маршмелоу до нього.. Я скривлюсь...подивлюсь...закричу.. Ти повинен мене провести,в найкращому вигляді.. Просто стояти й дивитись,ти це зараз серйозно? Я просто курю сигарету..мій біль наростає..і в середині пусто.. Я заглушила біль,хоча і не мушу.. Привези мені те,що я люблю..мармелад,солодощі.. Забудь! Я хочу ароматної кави і рибу фугу.. І хоч німітимуть пальці рук..хоч вб'ю себе..та це краще ніж вбивати повільно й без жалю.. Ставитись відповідно,щоб не запідозрив ніхто.. Бути такою,як всі.. Привези мені, кухонний ніж з Епіцентру.. Я просто поріжусь..і ти матимеш щастя.. А,як ні........ Привези мені,снодійного і мармелад кисленький.. Щоб я спробувала,в останнє цей чудовий смак.. А потім вчинила передозування - злочин проти себе самої.. Такої похмурої..немов взятої з попелу й каменів.. Щоб ти лягнув біля мене...заснув.. Прокинувся,а мене вже немає з тобою.. Привези мені,моє останнє бажання з собою... Дай на малювати в темноті картину,дай мені ніж я прикрашу її своєю кров'ю... Привези,мені свічку..поверни 15 століття..нехай спалять мене живцем.. Я відьма - я ходячий ризик небезпек... Привези мені,в останнє пачку сигарет......
2024-11-09 15:34:45
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Марія Відьма Дергача
Натяк на вбивство?
Відповісти
2024-11-14 15:59:28
Подобається
Роузі Рей
Відповісти
2024-11-16 13:42:09
Подобається
Марія Відьма Дергача
@Роузі Рей А ви маєте потрібний ніж? Пояснення в моєму останньому вірші
Відповісти
2024-11-16 17:32:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4202
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
2132