Психіка смертних людей ІІІ частина
Роузі Рей
Коли ти встигла виграти у шахи. Боротьба ще не закінчена з собою.. Ти єдина яка може вернути все як було І не зруйнувавши добро... Не дававши дияволу клятви ножа, Не забираючи пам'ять свою.. І іскру що лишилась в душі. Мої птахи які просяться на волю.. Станьте моєю кам'яною стіною..! Я вас молю,готова на коліна впасти.. Тільки дайте жити як раніше.. І не поламана та іскра.. Я хочу щоби він усе згадав..
2023-12-17 15:03:29
4
0
Інші вірші поета
Імперія синьої крові Тьма серед густих лісів Твоя дикість Янголе чому?
Інші поети
Olya Shmagailo
@Olya_Shmagailo
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5682
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2192