Я стану.. Пісня

Роузі Рей

Я стану твоїм вітром!(вітром) Східним,східним.. Я стану небом!(небом) Чистим,чистим.. Я стану твоїм морем, піснею твоєю, Я буду ясним променем в пітьмі, Для тебе спалахну ранковою зорею, Проллюсь Чумацьким шляхом в вишині... Я стану твоїми крилами(крилами) Білими,білими.. Я стану мріями(мріями) Вільними,світлими.. Я стану твоїм морем, піснею твоєю, Я буду ясним променем в пітьмі, Для тебе спалахну ранковою зорею, Проллюсь Чумацьким шляхом в вишині.. Я стану твоїм вітром!(вітром) Східним,східним.. Я стану снігом!(снігом!) Першим,срібним.. Я стану твоїм морем, піснею твоєю, Я буду ясним променем в пітьмі, Для тебе спалахну ранковою зорею, Проллюсь Чумацьким шляхом в вишині..

2023-05-22 16:47:21

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Тигриця

Оце гарненько 👍🏻 Пропоную тобі писати пісні замість верлібрів :)

Відповісти

2023-05-22 16:49:37

1

Роузі Рей

@Тигриця ой ще би щось виходило з цього..а верлібри не забереш..пишу вже й пишу..мені подобається)❤️

Відповісти

2023-05-22 17:03:33

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3079

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11239