"..Я твоєю буду.." Пісня

Роузі Рей

Минало літо і на очах осінь.. А я не забула,не забуду тебе! Ти зараз мене,охороняєш(охороняєш) Як під звук гітари,я співала до літа.. І не забуду я те тепло твоїх очей.. Я твоє буду..я твоєю буду І сонце світитиме,ясно нам.. Я стала щасливою..я стала собою.. І стала лише твоєю..(лише твоєю) Ті роки промайнули як моє все життя.. Але я досі щаслива,я досі твоя! І більше нічи-и-ия!! Проймайнуло декілька років.. І тепер ми з тобою не розлий вода-а!! Я так довго чекала,переживала.. Не замітила як наступила руда осінь.. Посеред поля я співала пісні.. Шукала,чекала тебе-е! Я твоє буду..я твоєю буду І сонце світитиме,ясно нам.. Я стала щасливою..я стала собою.. І стала лише твоєю..(лише твоєю) Ті роки промайнули як моє життя.. Але я досі щаслива,я досі твоя! І більше нічи-и-ия!

2023-07-05 18:16:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

Дуже гарно... тепло... Я посміхаюсь...)

Відповісти

2023-07-05 18:39:42

Роузі Рей

@Микола Мотрюк я теж посміхалась..і посміхаюсь,дякую сонце!❤️‍🔥❤️‍🔥😘

Відповісти

2023-07-05 18:41:58

Інші вірші поета

На захист Я стану.. Пісня На стінах троянди.. Коли зупиниться час Пісня

Інші поети

Ніна Косюк

@nina_kosiuk

Truth13

@Truth13

Diamond Darkwood

@RandxmHuman

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2062

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2492