"..Я твоєю буду.." Пісня
Роузі Рей
Минало літо і на очах осінь.. А я не забула,не забуду тебе! Ти зараз мене,охороняєш(охороняєш) Як під звук гітари,я співала до літа.. І не забуду я те тепло твоїх очей.. Я твоє буду..я твоєю буду І сонце світитиме,ясно нам.. Я стала щасливою..я стала собою.. І стала лише твоєю..(лише твоєю) Ті роки промайнули як моє все життя.. Але я досі щаслива,я досі твоя! І більше нічи-и-ия!! Проймайнуло декілька років.. І тепер ми з тобою не розлий вода-а!! Я так довго чекала,переживала.. Не замітила як наступила руда осінь.. Посеред поля я співала пісні.. Шукала,чекала тебе-е! Я твоє буду..я твоєю буду І сонце світитиме,ясно нам.. Я стала щасливою..я стала собою.. І стала лише твоєю..(лише твоєю) Ті роки промайнули як моє життя.. Але я досі щаслива,я досі твоя! І більше нічи-и-ия!
2023-07-05 18:16:28
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Дуже гарно... тепло... Я посміхаюсь...)
Відповісти
2023-07-05 18:39:42
1
Роузі Рей
@Микола Мотрюк я теж посміхалась..і посміхаюсь,дякую сонце!❤️‍🔥❤️‍🔥😘
Відповісти
2023-07-05 18:41:58
1
Інші вірші поета
Мені нічого не треба,хватить Краще мовчи Психіка смертних людей 5 частина Привези мені
Інші поети
Эрика
@Erika_Star
JYA
@JYAY
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2407