"..Я твоєю буду.." Пісня
Роузі Рей
Минало літо і на очах осінь.. А я не забула,не забуду тебе! Ти зараз мене,охороняєш(охороняєш) Як під звук гітари,я співала до літа.. І не забуду я те тепло твоїх очей.. Я твоє буду..я твоєю буду І сонце світитиме,ясно нам.. Я стала щасливою..я стала собою.. І стала лише твоєю..(лише твоєю) Ті роки промайнули як моє все життя.. Але я досі щаслива,я досі твоя! І більше нічи-и-ия!! Проймайнуло декілька років.. І тепер ми з тобою не розлий вода-а!! Я так довго чекала,переживала.. Не замітила як наступила руда осінь.. Посеред поля я співала пісні.. Шукала,чекала тебе-е! Я твоє буду..я твоєю буду І сонце світитиме,ясно нам.. Я стала щасливою..я стала собою.. І стала лише твоєю..(лише твоєю) Ті роки промайнули як моє життя.. Але я досі щаслива,я досі твоя! І більше нічи-и-ия!
2023-07-05 18:16:28
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Дуже гарно... тепло... Я посміхаюсь...)
Відповісти
2023-07-05 18:39:42
1
Роузі Рей
@Микола Мотрюк я теж посміхалась..і посміхаюсь,дякую сонце!❤️‍🔥❤️‍🔥😘
Відповісти
2023-07-05 18:41:58
1
Інші вірші поета
Забуття На папері Ти вдихаєш солодкий дим Вікове прокляття
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Ren
@Panda_4010
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2329
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1182