Ти вмирав від криштальних очей
(18+)
Я розбила скло твоїх печалів. Ти став на крок ближче до раю. Хочу щоб ти відчував ці жахіття.. Щоб снилиись тобі ті самі мріїння! Я дістала скло порізала руки свої.. Я стала вбивцею твоєї кривавою. Ти допоміг мені стати бездушною. А я в свою чергу принесла у жертву тебе! Якщо би ти став на крок далі.. Не підпустив мене до себе! Але ти повівся на мої очі. Які звели тебе з розуму!!
2024-01-03 20:02:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
"Віолета-Рей"
Дуже гарний і в тий же час доволі сумний вірш Прекрасне з жахливим як ала кров на білосніжному снігу неймовірний вірш 😌
Відповісти
2024-01-03 20:11:21
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12946
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2136