Ти вмирав від криштальних очей
(18+)
Я розбила скло твоїх печалів. Ти став на крок ближче до раю. Хочу щоб ти відчував ці жахіття.. Щоб снилиись тобі ті самі мріїння! Я дістала скло порізала руки свої.. Я стала вбивцею твоєї кривавою. Ти допоміг мені стати бездушною. А я в свою чергу принесла у жертву тебе! Якщо би ти став на крок далі.. Не підпустив мене до себе! Але ти повівся на мої очі. Які звели тебе з розуму!!
2024-01-03 20:02:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
"Віолета-Рей"
Дуже гарний і в тий же час доволі сумний вірш Прекрасне з жахливим як ала кров на білосніжному снігу неймовірний вірш 😌
Відповісти
2024-01-03 20:11:21
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3984
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4112