Твій меч слабкий Збірка "Вмерти кохаючи"
Роузі Рей
(18+)
Я з тобою вступлю в бій. Не знатиму до чого приведе. Ти мені піддайся я ж слабка.. Така ж слабка як і твій меч. Я ж сильніша за тебе так! Я вийду сухою з води. Не покорити мене, Ти не виграєш мені. З тобой піде вся земля.. Ти вирив собі яму сам. Я ж тебе не змушувала.. Але все таки тебе звела. Ти повівся на те що я з душею.. Я вбила одним лиш ударом.. Ти ще дихав,і безжально скиглив. -За що? Ти повірив в мою милоту.. Ти став на крок ближче до смерті. Тобі не треба вірити всім підряд.. Особливо в котрої усмішка кривава. Я тебе вбила,й поклала меч. Побігла кувирками з сцени. Це не визнання це жах кривавий..морок
2024-01-04 08:30:11
7
0
Інші вірші поета
Психіка смертних людей 6 частина "..Та котра у сни ввійде твої" Ненавиджу..-верлібр Швидкість
Інші поети
GRAFO
@grafo
Nge Lay
@nge_lay_yhs4
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4822
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3196