Воно?
Роузі Рей
Воно це те що не забудеться.. Те що мною керує.. І я нічого з цим не зроблю.. *** Я із ним речі не сумісні.. Де я там завжди проблеми Але у душі все краще ніж у світі.. *** Воно ж.. Зле,лихе.. Володіє мною як хочеться йому.. *** А я за помилки,буду собою платити.. Злість і фальш у крові моїй,повір.. Я не знати чи повернусь.. І чи повернусь взагалі.. **** Така як була раніше я.. Такої не буде ніколи.. Воно змінило мене.. *** Я насправді не лиха.. Це воно мене таким зробило.. Воно забирає мене.. *** Я сама не своя коли воно зі мною.. Я не така як всі.. Воно твердить мені..в мене перчинка затаїлась у кутку.. *** Я та котрій доля послала таке.. Несусвітнє,містичне лихе.. Я не хотіла бути такою! *** НЕ ХОТІЛА БУТИ ТАКОЮ І ВСЕ!
2023-04-11 18:34:17
5
0
Інші вірші поета
"Стань моїм пеклом солодким" Імперія синьої крові Мала, й безталанна "Це той,хто полюбить тебе"
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5049
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1838