Все пішло на дно

Роузі Рей

Ти піднімаєш долоні, Вони у крові,із уламками скла.. Темрява стала сильнішою.. Ненависть палахкотить біжить як кров.. Я стала більш нікчемною й слабкою.. Все пішло на дно, Як тільки нитка обірвалась.. Не думай ти про ті друзки розбиті навпіл..

2023-08-25 19:00:41

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Lexa T Kuro

Щоб відродитися, птах Фенікс повинен згоріти спочатку в попіл. Але потім він відроджується ще сильнішим та красивішим. Сил тобі!🙏☀️

Відповісти

2023-08-27 06:07:56

Роузі Рей

@Lexa T Kuro їх немає..

Відповісти

2023-08-27 07:05:18

Lexa T Kuro

@Роузі Рей Віднайди. Постав собі ціль, та маленькими кроками йди до неї. "Все і одразу" - так не буває. Ми ніколи не цінуємо те, що дається нам легко. Цей світ складний і важкий, але він і цікавий, і в ньому є гарні речі - такі як Кохання, Дружба, Довіра, Ніжність, Взаєморозуміння, Взаємодопомога. Коли цінуєш такі речі - то розумієш, що маєш скарб. Який пронесеш зі собою крізь все життя. І навіть далі😉

Відповісти

2023-08-27 07:28:07

Подобається

Інші вірші поета

Я є серед тіней Твоя дикість Імпульси Мовчання Міражів

Інші поети

Poison Of Love

@poison_of_love

Elly Elly

@loosenoose

Bai Hwar

@ymoea104

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12396

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1707