Загасла та зоря
Зоря світилась, на хмарах танцювала, А я стояла просто неба, І під ніс собі тихенько бубоніла Наскільки хочу, щоб ця зоря була моєю. Зоря мене звідти не почула. Вона нічого не казала,  А просто взяла та й пішла.  Моя зоря, зірочка моя, в далеких далях. Тепер же почути одна одну нам не світить, Хоч на душі моїй залишився наліт. Життя змінилось на до і після, Відколи згасла та зоря.
2024-01-20 08:24:34
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3087
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2640