Загасла та зоря
Зоря світилась, на хмарах танцювала, А я стояла просто неба, І під ніс собі тихенько бубоніла Наскільки хочу, щоб ця зоря була моєю. Зоря мене звідти не почула. Вона нічого не казала,  А просто взяла та й пішла.  Моя зоря, зірочка моя, в далеких далях. Тепер же почути одна одну нам не світить, Хоч на душі моїй залишився наліт. Життя змінилось на до і після, Відколи згасла та зоря.
2024-01-20 08:24:34
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2546
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8397