28.02.24
Я не дуже українець, хоч я старанно Нещодавно ним став. Каже штрих-код на потилиці: т о ч н о н е р о с і я н и н ( 2 4  л ю т о г о ,  2 0 2 2 ) Рови, окопи, ями. Покоління лягали кров'ю і потом Буденний трамвай, спотіфай: Мене виховує Комптон. Невідоме фамільне дерево Навіть не викликає проблем. Міг помилитись тереном, В мені завжди була "н". Звідти незвичне натхнення Поряд з ідеєю нації. Не наврочила ненька Народні пісні в апараті. Так і вештаюсь сателітом, Почуваючись ніби дурень, Коли немає культури, Від якої б міг говорити. На сорочці червоний зі сходу Ропавими круглими плямами. Чорний таки від культурного коду, З заходу привезені барви.
2024-03-12 09:58:16
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3832