.
Одеса живе своїм життям і досі, Проте ніколи не пустувала так сильно. Прірву невиконаних кросів Змиває чергова хвиля. Я вмиваю обличчя і готую собі вечерю, Усвідомлюючи, що зараз інші часи. Спогад, підвішений в етері, Що нікуди не може дійти, Досі десь тут, ще й іноді підіймає галас. Це велике горе забрати в тебе присутність. Коли виходимо із підвалу, Як з кокону, страшно скрутно. Але ми вже сильні травмою, доба довела – Продовжую жити, бо лише так не згину. Всі на своїх ногах, Всі все розуміють. Це не заклик мучитись, це щирі слова. Я ж бо знаю, нас обох вбиває тиша, І мені безмежно шкода, Що стільки було без тебе..
2024-03-03 09:35:34
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Квіла Безодня
бо гарні пишеш вірші
Відповісти
2024-03-11 14:42:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5928
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16836