.
Олег Шаула
Одеса живе своїм життям і досі, Проте ніколи не пустувала так сильно. Прірву невиконаних кросів Змиває чергова хвиля. Я вмиваю обличчя і готую собі вечерю, Усвідомлюючи, що зараз інші часи. Спогад, підвішений в етері, Що нікуди не може дійти, Досі десь тут, ще й іноді підіймає галас. Це велике горе забрати в тебе присутність. Коли виходимо із підвалу, Як з кокону, страшно скрутно. Але ми вже сильні травмою, доба довела – Продовжую жити, бо лише так не згину. Всі на своїх ногах, Всі все розуміють. Це не заклик мучитись, це щирі слова. Я ж бо знаю, нас обох вбиває тиша, І мені безмежно шкода, Що стільки було без тебе..
2024-03-03 09:35:34
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Квіла Безодня
бо гарні пишеш вірші
Відповісти
2024-03-11 14:42:20
Подобається
Інші вірші поета
4 28.02.24 4. Імператор Дадабина
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6565
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2385